Росії треба отримати свій «WikiLeaks» для історії ХХ століття чи щось інше, ще більш потужне, щоб вилікуватися від хвороби сталінізму. Чи буде молоде покоління іншим? Здається, так. Серіали про доблесних НКВДшників, які розстрілюють мирних жителів, — мабуть, недостатня порція смертоносного вірусу для освічених росіян, які їздять по світу і розмовляють багатьма мовами.
Жизнь в 21-м веке диктует свои правила: бешеный темп жизни в больших городах просто не оставляет людям времени на приготовление качественной домашней пищи. В эту трудную минуту на помощь людям приходят заведения общественного питания, которые предлагают за небольшие деньги сытно перекусить. Но можно ли это делать часто? И правда ли, что фастфуды — это прямая дорога если не в могилу, то в больницу?
Нарешті підбито підсумки конкурсу «Міське оповідання». Дещо здивувало, що в більшості з чотирнадцяти надісланих творів відчутний депресивний настрій. А в оповіданні «Зошит смерті» молодої авторки Анни Фастовець вловлюєш навіть серйозні душогубні мотиви головної героїні — підлітка. Дівчина, попри юні роки, пише жорстко і достовірно. Але ця достовірність аж надто шокуюче реалістична.
У наш час багато говорять про так звану партикуляризацію знань — коли більшість кваліфікованих фахівців знаються лише на якійсь одній вузькій сфері діяльності й навіть не намагаються цікавитися ще чимось. Часто це стосується книжок, літератури загалом. Утім, є люди, які з різним успіхом не підкоряються таким тенденціям. Наприклад, Володимир Панченко — громадський діяч, журналіст, директор департаменту інвестиційної та інноваційної політики Міністерства економіки України, а ще — автор книжки для дітей «Незвичайне літо», книжок про здорове харчування «Фаст-фуд, великий і жахливий», «Українське національне харчування: минуле і майбутнє» і дослідження «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху в 1920–1950-х роках». Планує також написати філософський детектив.
Рецепти від автора книжки «Українське національне харчування: минуле й майбутнє». Серед наших сусідів, особливо північного, та й, зрештою, між нами самими побутує доволі примітивне уявлення про українську кухню. Об’єктами численних анекдотів стали українці,...
Однією із основних цілей історичної науки є комплексне висвітлення подій минулого та здійснення аналізу їх впливу на сьогодення. Проте не менш важливим, поряд із розглядом конкретних фактів, є ознайомлення та дослідження таких невидимих, на перший погляд, речей як суспільно-політична думка, світоглядні принципи, соціально-економічні погляди в певних колах, які безпосередньо впливали на хід історичних подій. Висвітлення їх дозволяє побачити ту ситуацію, в яких відбувались конкретні факти та зрозуміти їх причинно-наслідковий зв’язок.
Однією із цікавих особливостей історичної науки є її багатогранність: все що відбулося в минулому являє собою пласт досвіду поколінь. Кожна галузь ставить характерні питання, виходячи із загальних концептуальних завдань. Авторові даної статті став цікавим розгляд історичного джерела під кутом зору економічної науки. Власне, поєднання історичної та економічної наук є достатньо специфічним: перша є наукою гуманітарною, друга — точною. Але як підказує досвід, такий симбіоз є дуже важливим, адже він здатен впливати на сучасність.
Сучасні дослідження ідеології українського націоналізму зводяться здебільшого до окремих постатей та їх світогляду, окремих ключових творів та діяльності відповідних організацій. Поверхове знайомство з історією українського націоналізму може створити спрощене бачення існування ланцюжка «Міхновський-Донцов-Коновалець-УВО-ОУН-УПА». Власне, таке бачення є найбільш притаманним пересічному українцеві. Проте більш глибоке дослідження дозволяє побачити зовсім іншу картинку, в якій з’являється низка постатей та організацій, без активної діяльності котрих, не можна було би уявити формування цих ключових постатей українського націоналізму.
Історія Організації Українських Націоналістів і сьогодні залишає дослідникам велику кількість питань і не розроблених проблем. Однією з малодосліджених сьогодні тем залишається погляд оунівців на економічну стратегію в майбутній українській державі. Цієї проблематики у своїх дослідженнях поверхово торкалися Георгій Касьянов у праці «До питання про ідеологію Організації українських націоналістів (Аналітичний огляд)» та Анатолій Русначенко у праці «Розумом і серцем», дещо було викладено Петром Мірчуком в «Нарисі історії ОУН». Але цілісної, єдиної картинки економічної платформи ОУН в цих працях ми не знайдемо.
Вельми перспективним та новим напрямом в сучасній вітчизняній історичній науці є напрям поєднання досліджень декількох дисциплін. Зокрема, йдеться про розгляд історичних подій під кутом економічної науки та розгляд економічних концепцій в історичному вимірі. Така постановка питання дозволяє розширити поле наукових досліджень, розглянути окремі проблеми з різних ракурсів та подати більш узагальнюючі висновки по піднятій темі.