Член президії Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті міністрів України Володимир Панченко розповів РБК-Україна про причини тінізації оподаткування в економіці України, про неграмотну поведінку нашої країни при вступі до Світової організації торгівлі (СОТ), про наслідки входу до Європейської зони вільної торгівлі (ЗВТ) та необхідність зниження ПДВ.
Аграрне питання майже в усі періоди для території України залишалось одним із найбільш гострих та актуальних. Якщо придивитися до найвизначніших сторінок історії, то саме невирішеність аграрної проблеми ставала причиною селянських бунтів та повстань.
Однією із основних цілей історичної науки є комплексне висвітлення подій минулого та здійснення аналізу їх впливу на сьогодення. Проте не менш важливим, поряд із розглядом конкретних фактів, є ознайомлення та дослідження таких невидимих, на перший погляд, речей як суспільно-політична думка, світоглядні принципи, соціально-економічні погляди в певних колах, які безпосередньо впливали на хід історичних подій. Висвітлення їх дозволяє побачити ту ситуацію, в яких відбувались конкретні факти та зрозуміти їх причинно-наслідковий зв’язок.
Однією із цікавих особливостей історичної науки є її багатогранність: все що відбулося в минулому являє собою пласт досвіду поколінь. Кожна галузь ставить характерні питання, виходячи із загальних концептуальних завдань. Авторові даної статті став цікавим розгляд історичного джерела під кутом зору економічної науки. Власне, поєднання історичної та економічної наук є достатньо специфічним: перша є наукою гуманітарною, друга — точною. Але як підказує досвід, такий симбіоз є дуже важливим, адже він здатен впливати на сучасність.
Сучасні дослідження ідеології українського націоналізму зводяться здебільшого до окремих постатей та їх світогляду, окремих ключових творів та діяльності відповідних організацій. Поверхове знайомство з історією українського націоналізму може створити спрощене бачення існування ланцюжка «Міхновський-Донцов-Коновалець-УВО-ОУН-УПА». Власне, таке бачення є найбільш притаманним пересічному українцеві. Проте більш глибоке дослідження дозволяє побачити зовсім іншу картинку, в якій з’являється низка постатей та організацій, без активної діяльності котрих, не можна було би уявити формування цих ключових постатей українського націоналізму.
Історія Організації Українських Націоналістів і сьогодні залишає дослідникам велику кількість питань і не розроблених проблем. Однією з малодосліджених сьогодні тем залишається погляд оунівців на економічну стратегію в майбутній українській державі. Цієї проблематики у своїх дослідженнях поверхово торкалися Георгій Касьянов у праці «До питання про ідеологію Організації українських націоналістів (Аналітичний огляд)» та Анатолій Русначенко у праці «Розумом і серцем», дещо було викладено Петром Мірчуком в «Нарисі історії ОУН». Але цілісної, єдиної картинки економічної платформи ОУН в цих працях ми не знайдемо.
Вельми перспективним та новим напрямом в сучасній вітчизняній історичній науці є напрям поєднання досліджень декількох дисциплін. Зокрема, йдеться про розгляд історичних подій під кутом економічної науки та розгляд економічних концепцій в історичному вимірі. Така постановка питання дозволяє розширити поле наукових досліджень, розглянути окремі проблеми з різних ракурсів та подати більш узагальнюючі висновки по піднятій темі.
Останнім часом точиться багато розмов про те, яка система правління потрібна нашій країні. Розглядаються різні варіанти, і висловлюється думка про те, що «сильна рука» не завадила б. Як правило, дивляться в бік Росії, а якщо конкретно — то на правління Путіна – Медвєдєва, котре начебто забезпечує рекламовані в мас-медіа стандарти життя. Але процеси, які відбуваються в цій країні, неоднозначні. З одного боку — возвеличення Сталіна і прославляння радянського періоду історії, відродження атрибутів радянської імперії, а з іншого — «модернізація» — процес, що напрочуд нагадує ранню горбачовську «перестройку», коли за командою згори виходять на сцену чиновники і штатні політики і критикують навіть «Самого», а потім себе лупцюють, вимагаючи багатопартійності…
Сьогодні багато говориться про те, що треба розвивати економіку, залучати інвестиції і таке інше. Ці слова з уст багатьох політиків лунають так часто, що здається: вони справді розуміють, про що кажуть. Насправді це не так. Тому що неможливо говорити просто про...
Творчість доктора Юрія Липи (1900-1944), визначного науковця, поета і мислителя, посідає провідне місце в історії української геополітичної думки. В ідеологічному відношенні Ю. Липа відносив себе до руху українських націоналістів, хоча формально й не брав участі в...