Кабмін запропонував новий метод нарахування зарплат бюджетникам, а також план митної реформи. У той же час бізнесмени все частіше скаржаться, що євростандарти виявилися не по зубах українському підприємцеві. Про ці та інші події в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів член Економічного дискусійного клубу Володимир Панченко.
Рівно рік тому Україна ратифікувала угоду з ЄС. Частиною цієї угоди є угода про зону вільної торгівлі. Багато експертів вважають, що з багатьох ключових питань українська сторона виконала свої зобов’язання, але є сфери, в яких прогрес майже не помічений.
Тим часом цікаву формулу запропонував ввести Кабмін для розмитнення товарів. Прем’єр Арсеній Яценюк розповів, що уряд ініціював експеримент, який діятиме на митницях в чотирьох областях. Доходи від митниці, що перевищують індикативні показники, будуть розподілятися в рівній мірі між місцевими та державним бюджетами.
Детальніше про ці та інші події в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів директор Інституту економічних і суспільних досліджень імені Олександра Поля, радник міністра економічного розвитку і торгівлі Володимир Панченко.
Чи вдалося істотно просунуться по реалізації задуманого в рамках Угоди про асоціацію з ЄС?
– Спочатку була ейфорія на початку 2014 року, що відразу після підписання угоди український бізнес зможе суттєво збільшити експорт до Європи. Як ми знаємо, український експорт переважно сировинний, він сприймається в Європі. В той же час, сировинний експорт з Європи теж потрібний в Україні. Таким чином у нас йде такий паралельний експорт-імпорт, який начебто повинен був би сприяти розвитку взаємної торгівлі. Ми бачимо по 2015 року, що насправді обсяг торгівлі падає, тому що дійсно українським компаніям важко переходити з того, до чого пристосована українська сировинна торгівля, до високотехнологічних секторів. На мою думку, це навіть неможливо у короткій перспективі, тут потрібні абсолютно інші дії, аніж підписання угоди. Сама угода спрацьовує для України через десять років, коли відбудеться повна адаптація стандартів.
Ми прогресуємо для того, щоб стати ближче до Європи?
– Ми повільно прогресуємо, у нас на чверть забезпечено виконання цього плану, ще 75% попереду. Ми повинні жити по необов’язковим технічним регламентам і це треба робити, це світова і європейська практика. Але сьогодні ми бачимо на ринку білоруські товари, тому що у людей ностальгія за ГОСТами.
Зараз розслідування планує провести уряд щодо діяльності ДФС. На вашу думку, проблеми у ДФС дійсно є?
– Проблеми в ДФС будуть до того часу, поки буде існувати ПДВ і будуть існувати можливості його вибіркового відшкодування. Тому, я думаю, що порушень там достатньо. Інше питання, що звільнення чергового чиновника буде виглядати як переведення його на іншу посаду. Звичайно, що завжди залишиться там якась корупція низького рівня, але корупцію високого рівня можна подолати.
Яценюк казав, що потрібна не просто зміна керівництва, а кардинальна зміна всієї системи на прикладі того, як формували поліцію.
– Я скептично ставлюсь до формування поліції. При всій повазі до усміхнених молодих людей, на мою думку, поліція повинна розшукувати злочинців, а не займатися побутовим піаром. Тому я б не порівнював реформи у ДФС з тим, як це робиться з формуванням нової поліції. Якщо це буде робитися так, то, вибачте, це буде маса піару і мінімум реальних змін.
У нас можливо скоро з’явиться нова тарифна сітка для розрахунку зарплат. Що це за тарифна сітка?
– Нового тут нічого немає, просто знаходяться можливості для того, щоб була підвищена зарплата.Це сплановано і збалансовано в бюджеті, інше питання, що це не вирішує проблему вчителів і медичних працівників, не вирішує проблему корупції.Коли ми говоримо про нову поліцію, то кажемо, що вони отримують в чотири рази більше зарплату ніж слідчий. Тут треба було зробити те саме – якщо ми говоримо про розриви, то треба було зробити різні рівні, тоді б це були новації. Наприклад, у міністерстві була б дуже висока зарплата, відповідно від цих менеджерів можна було б очікувати якихось результатів. Зараз там працюють радники, які отримують кошти з грантів, тобто вони отримують адекватну оплату лише тоді, коли це йде міжнародно-технічна допомога.
Як ви оцінюєте те, що відбувається на митницях?
– Ініціатива уряду прекрасна, насправді. Колись почнеться конкуренція між регіонами, тобто там же визначені чотири прикордонні області, включаючи Одесу, яка є на кордоні з точки зору того, що там є порт. Тому, те, що залишається, частина мита – це прекрасно. Далі наступний крок повинен бути, що область чи регіон, який буде виділений, повинен мати свою власну інвестиційну і власну економічну політику. Кожна область може мати свої особливості і може розвинути який свій секторі виділятися в порівняні із іншими. Що стосується змін, які плануються вводити іноземців, з точки зору практики, знову ж таки, це не працює. Я тільки що говорив про те, що не може отримувати державний службовець гроші з іншого джерела, ніж державний бюджет. Люди погоджуються з тим, що їхні діти, якщо вони працюють в IT- компаніях, отримують по 2-3 тис доларів у конверті, тобто взагалі Україна не бачить цих коштів, і батьки радісно цим користуються. Але коли виникає необхідність заплатити ту ж саму тисячу доларів державному службовцю, який приймає рішення про мільйони витрат, то це викликає велику відразу і велике занепокоєння. Я вважаю, що це абсолютно неправильно.
Тобто це можна вважати за ліки від хабарництва?
– Звичайно, це не застрахує від хабара в 100 тис. доларів, але це нормальній людині дасть можливість нормально існувати. Якщо говорити про те, що ми поставимо там іноземців, в принципі можна і іноземців корумпувати, це не так важко зробити. За якийсь час, якщо там система працює, вони теж будуть корумповані. Це будуть фіни, британці, хоч хто завгодно. Їх система корумпує, зламає. Треба зверху міняти, давати добрі зарплати, і потім жорстко контролювати можливість отримання хабарів. Це все теж можливо.
