Якщо ціни на нафту падають, повинна знижуватися й ціна на газ. Чому ж тоді піднімаються тарифи?
Законом про держбюджет на 2015 рік передбачено, що до 15 лютого Кабмін вносить на розгляд Верховної Ради зміни до цього документа.
Уряд повинен це зробити за результатами перемовин з міжнародними фінансовими організаціями.
Проте у парламенті такий законопроект не зареєстрований.
Кабмін пов’язує проект бюджету з підписанням меморандуму з МВФ – всі передбачені ним декларації і зобов’язання повинні бути підкріплені бюджетом.
Уряд уже схвалив проект меморандуму, але депутати ще не отримали його тексту.
Як повідомляє урядовий портал, програма передбачає низку важливих і складних рішень в управлінні економікою, боротьбі з корупцією, наведенні ладу в енергетичному секторі, оптимізації державних видатків, скороченні апарату чиновників, наведенні справедливості в пенсійній реформі.
Метою програми є також стабілізація банківської системи і валютного курсу.
Оскільки меморандум містить важливі заходи економічної, соціальної, тарифної політики та водночас відсутній його офіційний текст, швидке прийняття проекту змін до держбюджету-2015 неможливе.
Голосувати вдруге за фінансовий план країни без детальних фінансово-економічних обґрунтувань, без достатнього часу для ознайомлення, аналізу та обговорення буде злочином проти українського народу. Чому це так важливо?
Уряд пропонує подальше скорочення видатків держбюджету. Проте чи відповідає меморандум на питання, внаслідок яких реформ це відбудеться, та які зміни стануться після цього? Які умови отримання і повернення коштів від МВФ?
Якщо це стосується, державних службовців, то які категорії бюджетних працівників пропонується скоротити, куди працевлаштувати цих людей, і який буде ефект? Скоротяться чи збільшаться видатки бюджету? Наскільки зросте безробіття?
Навіть приблизні підрахунки показують, що при збереженні фонду заробітної плати скорочення одного чиновника створює додаткове навантаження на відповідні фонди, а значить, і на держбюджет в розмірі 62% від середньомісячного заробітку.
Тобто у 2015 році ефект для держбюджету від скорочення службовців буде від’ємним – на 2,5 млрд грн. Чи є ці заходи адекватними для підвищення якості надання адміністративних послуг та діяльності органів влади?
Що буде із звільненими людьми? Як це позначиться на Фонді соціального страхування на випадок безробіття? Його дефіцит у 2015 році з урахуванням виплат звільненим службовцям сягне 5,7 млрд грн.
За рахунок чого буде покриватися дефіцит? З держбюджету чи за рахунок підвищення податків з доходів населення? Навіщо робити таке скорочення?
Яке передбачається зростання тарифів на газ для населення і теплокомуненерго та на інші комунальні послуги? Якщо ціни на нафту падають, повинна знижуватися ціна й на газ. Чому ж тоді піднімаються тарифи?
Який обсяг субсидій для населення передбачається? Як буде організована система адресних субсидій? За оцінками, за цією державною допомогою можуть звернутися 77% сімей. Якщо це інвестиційна складова, то на що вона піде?
Чи передбачені заходи із збільшення обсягів власного видобутку газу? За рахунок яких коштів? Це повинні бути не тільки кошти споживачів.
Відповідно до прогнозного балансу надходження й розподілу газу в Україні на 2014 рік, для потреб населення розподілили 15,4 млрд куб м. Вказаний обсяг не можна використовувати для інших потреб, у тому числі виробничих, а також для компенсації комерційних втрат – видобувних, транспортних або газорозподільних.
Щоб забезпечити населення, бракує 143 млн куб м на рік – 0,9% від споживання населення або 0,33% від загального споживання газу в країні.
Залучити інвесторів можна через угоди про розподіл продукції, і тоді не доведеться повертати інвестиції за рахунок споживачів.
Держава повинна сприяти залученню іноземних компаній у розвідку та видобуток газу, створити умови для прискорення отримання дозвільної документації, а краще – пакета відповідних документів. Інвестор повинен бачити зацікавленість держави.
Розширення власного видобутку газу потрібно оголосити державним пріоритетом і поставити під контроль президента. Це треба робити вже зараз, щоб завтра не довелося піднімати тарифи. Взагалі тарифна політика є занадто секретною. Вона мусить бути прозорою, бо бюджет переглядається за результатами таких змін.
Який ефект від поступового підвищення пенсійного віку на п’ять років – до 60 років для жінок та 65 років для чоловіків? Що це дасть в короткостроковій і довгостроковій перспективі? Зрозуміло, що у 2015 році це не призведе до економії витрат бюджету. Водночас, як це корелює з очікуваною тривалістю життя?
Джерело USAID.
Це далеко не всі важливі питання.
Чи потрібна уряду реструктуризація боргу?
Що пропонується зробити для досягнення фінансової стабільності? Непрофесійні дії Національного банку на валютному та грошово-кредитному ринках призвели до майже знищення міжнародних резервів. Які зміни передбачається зробити для наповнення резервів та, як мінімум, припинення падіння національної валюти?
Як уряд підтримуватиме банківську сферу? Хочеться побачити план з переліком банків, яким буде надане рефінансування. Як воно буде використане?
Для оздоровлення фінансової системи потрібно прийняти закон про державну фінансову установу з надання кредитів для відбудови інфраструктури та структурних реформ в економіці – Банк розвитку. Він буде кваліфіковано аналізувати інвестиційні пропозиції та залучати ресурси, включаючи іноземні.
Що буде, якщо країна не виконає своїх зобов’язань, і буде оголошено дефолт? Якщо не будуть прийняті зміни до бюджету, що базуються на меморандумі між Україною та МВФ, буде оголошено дефолт. Необхідно проаналізувати інформацію про борги для з’ясування реальних термінів можливого виникнення дефолту.
Уряд має намір значно скоротити інвестиційну складову частину бюджету. Водночас передбачаються рефінансування банків, державні гарантії, капітальні видатки без визначених інвестиційних проектів.
Слід направити фінансування через механізми, які сприятимуть розвитку реального сектора та отримання коштів у бюджет для зменшення боргів.
Без відповіді на ці питання говорити про відродження держави та захист громадян у складних соціально-економічних та військово-політичних умовах марно.
