На запрошення організаторів конференції «Після капіталізму: економіка, цінності та стабільне суспільство» – Фонду Демократичні Ініціативи та асоціації Sallux, яка виступає політичною основою європейського християнського політичного руху – долучився до детального обговорення цієї теми разом зі спікерами з України та Європи. До речі, захід проходив напередодні виходу у світ перекладу українською (завдяки Фонду) книги «After Capitalism: Rethinking Economic Relationships» (Після капіталізму: переосмислення економічних відносин) Майкла Шлютера та Пола Міллса, яка колись викликала в мене певний когнітивний дисонанс. Тож, і доповідь моя відштовхувалась від неї…
Дискусія між прихильниками класичної та історичної школи політичної економії не припиняється вже 200 років. Головними аргументами критиків класичної школи є те, що її теорії пропонуються як істина, що не підлягає сумніву та не потребує доведення. В той же час емпіричний досвід, який пропонується історичною школою, критикується класиками як набір прикладів, що не відповідають науковій теорії.
Використання авторами підходів до вирішення економічних проблем на основі християнської етики і конкретної історії, що викладена у Старому Заповіті, наближає два антагоністичних підходи один до одного.
Ще понад 100 років тому Макс Вебер справедливо зазначив : «Довіра до «невидимої руки» ринку має телеологічне підґрунтя , яке дозволяє констатувати, що світ являє собою божественно впорядкований та наповнений певним етичним сенсом космос».
В космічному просторі панують задумані Творцем плани, які не завжди властиві розумінню обмеженій людській свідомості. З перенесенням християнсько-натуралістичного телеологічного світогляду (Бог – головний, хто визначає цілі) на ринкову економіку саме питання про цілі господарської діяльності було переадресоване вищій інстанції. Саме безособовість і анонімність ринкового механізму дозволяє інтерпретувати його як вираз нейтральності ринку. Тим самим не моральні почуття людини визначають ринок, а ринок визнається полем дії моралі.
Глобальна фінансова криза 2008 року спровокувала жорсткі сумніви відносно ефективності ринкового механізму та раціональності економічних агентів. Ми вже стаємо свідками поступового переосмислення ступеня допустимості ризику та спекуляції на міжнародному фондовому та кредитному ринках. Дедалі більше лунають запити на побудову солідарної економіки, яка базувалась би на трансформації діючої капіталістичної системи шляхом впровадження альтернативних економічних форм, які б елімінували гострі протиріччя та негативні соціально-економічні наслідки глибокого розшарування в суспільстві.
Фетишизація інновацій призвела до сумнівів стосовно потрібності та цінності людини, запит на працю якої стає дедалі хиткішим. А асиметрія інформації, дисбаланси заощаджень та інвестицій здається не дозволять ліквідувати розрив в доходах на душу населення, незважаючи на безліч пропозицій, включаючи базовий гарантований дохід.
Глобалізація з її зняттям обмежень на рух капіталу, товарів та робочої сили сформувала запит на впорядкування економічних принципів на основі універсальних принципів людинолюбства. Вони містяться у християнському релігійному вченні і дозволяють використовувати тисячі відомих економічних інструментів на благо людини.
Раджу також звернути увагу на біблійські історичні приклади безвідсоткових кредитів та їх прощення, які пропонуються як сучасний інструмент банківської системи.
