Як би так коротко донести суть проблеми?

Я рік тому спробував спрогнозувати, чи буде в новому парламенті позиція розвитку реального сектора. Виходило так, що дві третини депутатів будуть дотримуватися догматичних неоліберальних позицій, повних наївної віри в спроможність глобального ринку створити умови для розвитку. Вони є згубними для економіки і тому промисловість буде самоліквідуватися. Так і сталося – неоліберальний курс періоду Порошенка продовжився. Уряд Гончарука завзято донищував залишки можливостей кредитування реального сектора, до речі руками не нових міністрів, а цілком зрозумілим альянсом старого макаровського мінфіну і догматично-цинічно-прагматичного, контрольованого ззовні НБУ.

Завал наповнення бюджету, який я вважаю проблемою, але не найкатастрофічнішою, страшнішою є стерилізація фінансового сектора, відсутність грошей, які можна отримати на ринкових принципах, фактично створена соціалістична, або державна система(хоча волають псевдореформатори, що вони за ринок) став причиною відставки Гончарука і Маркарової, розчистивши здавалось би, з призначенням Уманського на Мінфін, шлях до відновлення фінансування економіки замість вже 5ти річних махінацій з цінними паперами (розслідування по цим справам ще попереду).

І що ж ми чуємо від патріотичних партій? Реформаторів усунуто! Кінець західного вектора! Єднання з Московією! Партії ГОЛОС і Європейська Солідарність, ви вбиваєте залишки надії на відродження поваги до українських партій своїм нерозумінням того, що якщо українські партії завжди (як і 29 років незалежності, починаючи з націонал-демократів) будуть підтримувати антиіндустріальну, хибну і архаїчну неоліберальну політику, то вигравати будуть партії, які підтримують створення робочих місць. А це поки що партії сходу і півдня, які є антиукраїнськими в політиці. І те, що їх підтримує велика частина населення, не тільки тому, що хтось ностальгує за СРСР, або зазомбований сучасною російською пропагандою, але й тому, що кожна з українською риторикою партія (за виключенням Свободи, яку вибили з політичного процесу через звинувачення в радикалізмі в антисемітизмі) виступає проти системного технологічного бізнесу. Причому щирі і правильні позиції захисту малого бізнесу у вигляді захисту від атаки на ФОПи стають анархістськими, якщо вони не доповнюються розумінням сучасної побудови розвинутих економік – створення умов для інновацій, плекання і вирощування національних чемпіонів, фінансовий форсаж і таке інше – все, що неможливе без активної ролі держави.

Демонтаж депутатами Слуги Народу і президентом Зеленським неоліберального тандему Гончарук-Маркарова є свідченням запізнілої, але правильної реакції на позицію технологічного бізнесу і мав би бути підтриманим партіями ЄС і ГОЛОС, якби вони були проукраїнськими в економічній політиці. А так вони виявилися антиукраїнськими в економіці, їх проукраїнські дії в інших сегментах не будуть достатні, і тому вказані партії будуть слабкими, як партія ЄС, або зникатимуть, як партія ГОЛОС. Амен.