У мого американського співрозмовника очі на лоб полізли, коли він побачив у цифрах рівень і швидкість деіндустріалізації – аграрний експорт у відсотках до загального експорту 2001 – 8%, 2017 – 42%. Не може бути, сказав він. Може. І буде. В принципі на зафіксованому рівні ВВП БЛИЗЬКО 100 МЛРД це не межа, вона десь на рівні 70%.

Поданий у посиланні матеріал варто просто пролистнути, щоб побачити шкоду експорту сировини. Але на жаль і рівень розуміння того, що таке сировинний експорт, неадекватне сучасності. Автори яскраво показують що макарони кращі ніж зерно, ковбаса краща ніж м’ясо, а вино краще ніж виноград. Кам он! Це звичайно правда, але несировинним експортом для України повинні вважатися літаки і супутники. Хоча з настанням 6-го технологічного укладу і вони будуть вважатися сировиною по відношенню до біотехнологій та штучного інтелекту. Так сталося вже з космосом, транспортна частина якого (пуски, простіше – ракети) є лише невеликим відсотком – 1-3% від усього того, що є космосом. І навіть якщо б ми почали робити 20 пусків на рік, що є недосяжною фантазією, то і тоді б Україна випускала сировину в космічному секторі, догризаючи обідки зі стола вищих за технологіями країн. Росія до речі зараз має масштабне замовлення від США на пуски і не радіє з цього. Роскосмос розуміє, що це сировина. Звичайно це краще ніж виробляти зерно (2-й технологічний уклад), чи навіть макарони (3-й технологічний уклад). І навіть трактори з безпілотним управлінням (4-й, 5-й уклад) гірші ніж ракети (4-й уклад). Бо ракети можуть прокласти швидше дорогу до 6 технологічного укладу – біотехнологій і принципово нові матеріали і види енергії (згадаємо виклики, які пробує формувати Ілон Маск з польотами на Марс – це спроба сформувати потужний запит на 6-й уклад). Отже – відмінність сировинної від несировинної продукції – в рівні технологічності, укладності, це змінюється в часі.

Виробництво зерна нашими предками стало проривом (2-й уклад) в порівнянні з племінним збиранням(1-й уклад). Але вже в XVIII столітті на початку XIX століття Адам Сміт і Девід Рікардо переконували португальців, що виробляти вино – це краще ніж виробляти сукно. Тобто вже 150 років тому цей 2-й технологічний уклад був сировинним по відношенню до 3-го – виробництва сукна, яке в собі за Шумпетером виношувало початки нового, 4-го технологічного укладу – станкобудування (потреба в джерелах енергії спочатку 3-го укладу, парова тяга, а потім 4-го – електрична тяга). Португальці повелися на ідеологічну обробку шотландців і англійців. У них було краще вино, і дешевше. Законсервувалися у 2-му укладі. А англійці в цей час порвали світ індустріальним проривом, 3-й уклад. Ок, треба вже закінчувати ці історичні нариси, хоч вони і є суперважливими.

Навіть наш кумир Ерік Райнерт, гарно описуючи все за кордоном, часом дає Україні неадекватні поради – робіть мармеладки замість цукру. Ну це наприклад. Любий наш професоре, це не дасть Україні розвитку, хоч можливо і краще ніж експорт цукру, якого насправді немає. Світовий тренд – відмова від цукру. Ви чули про це, цукеркові магнати? Світовий тренд – відмова від м’яса. Це вже реальність для Європи. Світовий тренд – відмова від алкоголю і тютюну. Ок, країни, що розвиваються, підтримують споживання названих продуктів Любий наш професоре, це не дасть Україні розвитку, хоч можливо і краще ніж експорт цукру, якого насправді немає. Світовий тренд – відмова від цукру. Ви чули про це, цукеркові магнати? Світовий тренд – відмова від м’яса. Це вже реальність для Європи. Світовий тренд – відмова від алкоголю і тютюну. Ок, країни, що розвиваються(в Азії та Африці) підтримують споживання названих продуктів, але скільки років триватиме зростання?. І нарешті – наші чорноземи. Це називається сировинне прокляття. Осана чорноземам не відповідає трендам у харчуванні. Майбутнє вже належить промисловим агрофермам. Здешевлення енергоресурсів через появу нових видів енергії поставить чорноземи, які ще залишаться в умови примусового стримування технологічного розвитку – для того щоб забезпечити органічне землеробство. У нього, як і у дорогого французького вина, залишиться споживач, можливо це буде частина золотого мільярда. Щоправда, хто буде цим мільярдом через 30 років – питання. До нього точно увійдуть 100 млн нових азійських багатіїв.

Ну, вже висновок, якщо хтось дочитав до кінця:)

  1. Бути сировинною економікою невигідно – доведено історією людства.
  2. Сировинність визначається технологічним рівнем продукту у порівнянні з тими продуктами, які переважно виробляють передові країни-корпорації-міста.
  3. Макарони замість зерна не врятують Україну. Аграрний експорт має складати не більше 10% ВВП.

Отже наш ВВП має складати не менше 400 млрд дол. Це досяжно, у випадку правильного розуміння що експортувати і як його виробляти. The end.