Мінекономрозвитку пропонує тимчасово скасувати надмірне адміністративне регулювання цін на харчові продукти з метою оцінки його впливу на ціноутворення. Відповідний проект постанови Кабінету Міністрів України вже розміщено на сайті Міністерства для публічного обговорення.
Скасування адміністративного регулювання цін відбудеться в тестовому режимі починаючи з 15 серпня 2016 року і триватиме три місяці. Впродовж цього періоду буде ретельно відстежуватись динаміка роздрібних цін на групу товарів, ціни на які підлягали регулюванню. За результатами пілотного проекту буде проведено аналіз і на його основі прийнято рішення про подальше скасування або відновлення цінового регулювання.
Статистичні дослідження, стверджують у відомстві, вказують на неефективність адміністративного регулювання цін на харчові продукті. А саме: ціни на товари, на які поширюється зазначене регулювання, тобто ціни на так звані соціальні продукти, зростають у середньому на 20% швидше, ніж ціни на інші харчові продукти.
На думку аналітиків Міністерства, втручання держави в процес ціноутворення викривляє конкуренцію, а складність бюрократичних процедур зумовлює величезні корупційні ризики та додатковий тиск на бізнес, про що свідчать численні звернення галузевих об’єднань та асоціацій.
Однією зі стратегічних цілей Мінекономрозвитку є поліпшення бізнес-клімату і спрощення умов ведення бізнесу, забезпечення рівних можливостей для всіх гравців ринку. Зменшення надмірного регулювання – один із головних напрямків роботи міністерства.
КОМЕНТАР
Володимир ПАНЧЕНКО, директор Iнституту імені Олександра Поля:
– З точки зору економіки – це дуже правильне рішення. Стримування цін на соціальні продукти в Україні створило ілюзію в Україні дешевого продуктового кошика. Ми маємо дешеву ціну на хліб чи молоко, але натомість отримуємо продукцію меншої ваги з наповнювачами та хімічними добавками.
Через таку політику дуже багато малих та середніх підприємств просто було знищено. Через штучно регульовані ціни вони були вимушені працювати собі у збиток і, як наслідок, закритись. Великі компанії через низку корупційних схем, зокрема з доступу до сировини, завжди були в пріоритеті.
Ось такий приклад. На початку 1990-х я отримав від угорських партнерів пропозицію створити в Україні спільне підприємство – мережу міні-пекарень для випічки хліба. Цей бізнес був прибутковим в Угорщині, схожі сподівання були й на нашу країну. Але після складення бізнес-плану виявилося, що отримати прибуток на виготовленні хліба в Україні неможливо через політично занижену його ціну – близько 0,1 долара за буханку. Натомість в Угорщині ціна хлібини становила 0,6 долара. Адже якраз стільки становить поріг рентабельності. Тобто хлібина має коштувати 0,6-1 долара, щоб заробляли всі. Минуло 20 років, але ситуація не змінилася: ті, хто працює у хлібопекарній галузі за ринковими правилами, – збиткові. Виробництво хлібобулочних виробів в Україні з року в рік падає. Аналогічна ситуація на ринку молока й у низці інших секторів.
Але при цьому варто бути реалістами. Таке рішення неминуче призведе до розкручування інфляції та підвищення цін на згадані товари. На тлі підвищення тарифів можна очікувати соціального вибуху з боку незахищених верств.
На мою думку, скасовувати держрегулювання на соціальні продукти можна на підйомі економіки, коли піднімається зарплата і доходи населення. Сьогодні – це ризикований крок.
Газета «День» №146, (2016)
