Мене повинні були познайомити з VIP-особою, яка на моє питання могла виділити 5 хвилин часу. Треба було під’їхати на 9 вечора на презентацію чогось чи когось до одного київського нічного клубу. Там особа матиме перерву, і я зможу з нею поговорити.
Ми є. Але нас не буде, якщо…
Цей номер газети виходить дещо апокаліптичним. Але таким насправді є наше життя. Ми не можемо повністю відповідати самі за себе, бо не знаємо, що приготував нам Бог на шляху. Але ми дивним чином дозволяємо собі планувати, що може бути з тими, хто від нас залежить. Мені здається, що ті, хто приймає рішення, повинні жити з таким відчуттям. Політики повинні мислити категоріями «без права на покаяння». У своїй дуже відомій книзі Володимир Горбулін застосовує цей принцип до минулого, але хотілося б, щоб ми використовували його для майбутнього.
Депресивний синдром та секс по Інтернету
Нарешті підбито підсумки конкурсу «Міське оповідання». Дещо здивувало, що в більшості з чотирнадцяти надісланих творів відчутний депресивний настрій. А в оповіданні «Зошит смерті» молодої авторки Анни Фастовець вловлюєш навіть серйозні душогубні мотиви головної героїні — підлітка. Дівчина, попри юні роки, пише жорстко і достовірно. Але ця достовірність аж надто шокуюче реалістична.
Володимир ПАНЧЕНКО: Економічний націоналізм дає розуміння того, як держава може працювати на користь своїм громадянам
У наш час багато говорять про так звану партикуляризацію знань — коли більшість кваліфікованих фахівців знаються лише на якійсь одній вузькій сфері діяльності й навіть не намагаються цікавитися ще чимось. Часто це стосується книжок, літератури загалом. Утім, є люди, які з різним успіхом не підкоряються таким тенденціям. Наприклад, Володимир Панченко — громадський діяч, журналіст, директор департаменту інвестиційної та інноваційної політики Міністерства економіки України, а ще — автор книжки для дітей «Незвичайне літо», книжок про здорове харчування «Фаст-фуд, великий і жахливий», «Українське національне харчування: минуле і майбутнє» і дослідження «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху в 1920–1950-х роках». Планує також написати філософський детектив.
Демографічна криза: сучасна проблема чи радянський спадок?
Демографічна криза останніми роками стала чи не найпершою проблемою найбільших пострадянських країн — Росії та України. Причому, на відміну від більшості розвинених країн Європи, де чисельність населення стабілізувалася і головною проблемою є скоріше «старіння» націй, у вищезгаданих уламках СРСР катастрофічним є саме різке скорочення чисельності населення, за темпами якого ми вже займаємо провідні позиції у світі. Так, в Україні за неповні два десятиліття незалежності чисельність громадян зменшилась із більш ніж 52 мільйона до неповних 46, і попри деяке пожвавлення народжуваності, що спостерігається кілька останніх років, переломити цю негативну тенденцію поки що не вдається.
Чи пересяде Янукович на «Таврію», а Тимошенко – на «Богдан»?
Чи пересяде новий президент на «Таврію»? Питання не злорадне і не політичне, а суто економічне. Сприяння власному виробництву в Україні могло б бути реальним, якби владна еліта публічно продемонструвала своє прагнення відродити промисловість. Про тотальну деіндустріалізацію України вже почали говорити не лише академіки на конференціях та чиновники у міністерствах, але й бізнесмени у кав’ярнях і менеджери у «курилках». Втрата рівня індустріального виробництва призводить до того, що багато кваліфікованих управлінців і інженерів на вітчизняних підприємствах вже за крок від безробіття, а країна стоїть на порозі втрати чергового після 1990-х років мільйона молодих і талановитих емігрантів. Вони вже пакують валізи і замовляють квитки до Америки і Канади, де їх радо готуються прийняти, полегшуючи можливості відкриття робочих віз.
Джеймс Кемерон відкрив cкриню Пандори
На постіндустріальних технологіях можна заробляти непогані гроші. І фільм «Аватар», на який було витрачено 300 мільйонів доларів, є показовим прикладом того, як саме можна це робити. Прокат миттєво дав 1 мільярд доларів, а за три місяці ця сума виросла до 2 мільярдів. І популярність фільму не зменшується. Прибутки від нього вимірюються сотнями відсотків, а прибуток компанії — власника фільму виросли на 10 % попри очікуваний у зв\’язку з кризою в рекламній індустрії спад. Уявімо собі, скільки обладнання для 3D-залів продається, якщо 70 – 80 % прокату цього фільму у світі вже йде в цьому форматі! Який фантастичний поштовх для програмування, з допомогою якого робиться такий фільм! Усі побічні сервіси, пов’язані з показом і просуванням цього фільму, також генерували доходи і прибутки задіяних компаній. При цьому на зарубіжні країни припадає не менше половини прокату фільму, зробленого в США, тобто разом з обладнанням на сьогодні — не менше ніж 1,5 мільярда доларів.
В.Панченко: зменшення обсягів виробництва буде продовжуватись у 2010 р.
Член президії Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті міністрів України Володимир Панченко розповів РБК-Україна про причини тінізації оподаткування в економіці України, про неграмотну поведінку нашої країни при вступі до Світової організації торгівлі (СОТ), про наслідки входу до Європейської зони вільної торгівлі (ЗВТ) та необхідність зниження ПДВ.
Концепція фінансового розвитку України в ідеології Організації українських націоналістів
Однією із основних цілей історичної науки є комплексне висвітлення подій минулого та здійснення аналізу їх впливу на сьогодення. Проте не менш важливим, поряд із розглядом конкретних фактів, є ознайомлення та дослідження таких невидимих, на перший погляд, речей як суспільно-політична думка, світоглядні принципи, соціально-економічні погляди в певних колах, які безпосередньо впливали на хід історичних подій. Висвітлення їх дозволяє побачити ту ситуацію, в яких відбувались конкретні факти та зрозуміти їх причинно-наслідковий зв’язок.
Формування концепції промислового розвитку України в ідеології ОУН та діяльність Леоніда Костаріва
Однією із цікавих особливостей історичної науки є її багатогранність: все що відбулося в минулому являє собою пласт досвіду поколінь. Кожна галузь ставить характерні питання, виходячи із загальних концептуальних завдань. Авторові даної статті став цікавим розгляд історичного джерела під кутом зору економічної науки. Власне, поєднання історичної та економічної наук є достатньо специфічним: перша є наукою гуманітарною, друга — точною. Але як підказує досвід, такий симбіоз є дуже важливим, адже він здатен впливати на сучасність.