Часто ми чули, що вона є майже відставним політиком, але в цій промові – молодий дух Німеччини. Меркель просто і спокійно говорить , що їй 65 років, але без надриву прощання з політикою. Це – достойний виступ цікавого молодого політика, який говорить про важкі речі в такій послідовності, що хочеться висловити захоплення. В багатьох з вас не буде часу прослухати її промову, але можливо мій пост буде в нагоді, щоб відчути смак слухання справжньої стейтсвумен (з цими фемінітивами поки що втрачається суть того, що часто говорять про відмінність короткострокового політика який мислить наступними 3-5 роками і політика-державника – стейтсмена, який мислить поколіннями, але звикнемо).
Меркель говорить про цілі Німеччини до 2050 року, і це є пропозиція цивілізаційного експорту, який власне і представляють керівники держав на Давосі. В цьому і є суть цього форуму, який почали сприймати, як не економічний , а просто політичний, і тому такий, який відходить по впливовості в минуле. Не знаю, на мою думку, ця тенденція буде тільки підсилюватися, бо політика є невіддільною від економіки.
Меркель починає з того, що те, що Німеччина пропонує світу – це справжня екологічна економіка, яка передбачає в деталізованих планах і проектах переведення і підприємств, і домогосподарств на рейки нульових викидів: ні – спалюванню викопного палива, так – усім альтернативним джерелам енергії – альтернативним, до всього того, що може продовжити існування старих технологій. Ланцюги вартості, ланцюги виробництва підпорядковуються одній меті – зберегти планету.
І навіть тема, яка є мабуть найболючішою для Європи – мігранти зі сходу та Африки, обговорюється м’яко і поблажливо в другій половині промови, після того, як вдалося захопити публіку прикладами і реальними індикаторами використання нових технологій замість старих.
Навіть тема китайської перемоги над Європою подається завуальовано і без скиглення тих, хто програли. Німці пропонують золотому мільярду, Європі, боротися за Африку, яку Меркель вважає найперспективнішою з точки зору ринків, боротися , змінивши себе. Причому ця зміна не виставляється як програшна – вона є елементом цивілізаційного експорту, через який Німеччина збирається експортувати свої технології і продукцію. Спроби виглядати лідером навіть з зазначенням справедливого місця США і Китаю як двох нових суперпауер, нових наддержав, а Німеччини як другого ешелону розвинутих країн, мені здалися вдалими.
Франція знаходить своє місце у пропозиції нового модерну у вигляді нового просвітництва – гуманізму 21 століття. І це більше виглядає як захисна геополітика. Німеччина заявляє про технологічне лідерство в зелених технологіях, які при цьому є економічно вигідними.
Це буде непросто, тому що паралельно на кліматичній панелі в Давосі Грета Тунберг задає нові індикатори – вона від імені молодого покоління вже не задовольняється кліматичною нейтральністю, яку німці поставили як головну ціль на наступні 30 років. Вона хоче мінусової тенденції – не обмежити зростання температури на планеті, а повернути тенденцію до зменшення градусів.
Трамп ще до виступу Грети, знаючи, про що вона буде говорити, що вона точно звинуватить США у виході з паризької угоди про клімат, заявив, що Америка не дозволить себе шантажувати радикалам з зеленого та лівого крила, не дозволить щоб ці вимоги погіршили стан робітників. Два дні тому він проспівав оду середньому класу і показав як насправді багато було зроблено, щоб повернути його добробут, мені це дуже сподобалося. Але в порівнянні з Меркель він виглядав агресивно і дещо архаїчно, оскільки всю промову побудував на звеличенні індустріальної політики.
А що ж наша пані? Невже вона забула про програму Альтмайєра з новою індустріалізацією? На це звернув увагу організатор Давосу професор Шваб, який кілька разів повертав її до індустріальної політики. Довелося Меркель зізнатися вже після основної промови, що вся зелена ідеологія не зупиняє технологічний розвиток, а підганяє його, і умови для цього держава в Німеччині створила. Звичайно, немає відповіді, як слабка в 5G і в інтернеті речей і в гіпер-комп’ютерах Німеччина буде змагатися з Китаєм, але це – для іншої промови, це інша війна, в якій Німеччина планує також прийняти участь.
І ще одне – вміння західного істеблішменту працювати на різних рівнях здійснення економічної політики – ідея, ідеологія, власне планування економічної політики і практика. Стейтсвумен проголошує ідеологічні постулати і говорить про те, як вони будуть втілюватися – через міжнародні угоди і міжнародні організації. А державні менеджери, такі як Альтмайєр і тисячі фахових бюрократів, разом з центральним банком організовують роботу комерційних банків і великого бізнесу, за яким тягнеться малий – і все це шляхом невидимих ззовні неуважному спостерігачу і незгадуваних у концептуальних ідейних промовах стейтсменів тисячах стимулів і заохочень бізнесу заробити більше грошей і зробити свою країну величним лідером.
Переглянути відео:
