Спіч про те, як Америка стане знову величною. Звичайно, у таких промовах лідери апелюють до свого народу, а тому потрібно багато компліментів, зазначень виконаних обіцянок і такого іншого. Проте давайте подивимося на те, що можна перевірити:
- 7 мільйонів робочих місць створено за останні роки в США,
- створено 12 тисяч фабрик замість 30 тисяч закритих у попередні перед Трампом 10 років,
- досягнуто енергетичної незалежності.
Засоби які?
Перегляд торгівельних угод, витіснення іноземних (перш за все китайських) товарів, які користуються субсидіями, зокрема, експортним кредитуванням американських споживачів. Протекціонізм, звичайно, звучить часто, але звертає на себе увагу згадка про соціалістичних радикалів. Хто це такі? Виявляється це «недолугі футурологи», які в 1960 роки прогнозували перенаселення, недостачу продовольства і мільярди померлих, а в 1970 ті роки пророкували закінчення нафти на землі, а сьогодні «прагнуть контролювати нас у всіх аспектах життя, не даючи розвиватися». Словом, це мальтузіанці і зелені, поборники сповільнення розвитку «через песимізм своїх передбачень і планів». Отже це ніякі не соціалісти, а антиглобалісти. Грета Тунберг не названа, але стріла в її сторону полетіла.
А промову самого Трампа, якби взяти стенограму, прибравши американський контекст, можна було б сприйняти як виступ керівника робітничої партії. Та ні, насправді комплексність все таки відрізняє її від примітивного бачення. Турбота про робітників носить яскраво виражений націоналістичний характер. Адже він говорить виключно про американських голубих комірців.
І ще одне. Трамп увесь час говорить «ми», «ми», маючи на увазі американський уряд. Хтось там відносить Америку до лібертаріанської економіки? Усі зміни відбуваються з ініціативи уряду. Дерегуляція прозвучала один раз, але основний потік думок – не впадайте в песимізм, все буде добре, ми зробимо Америку величною, і вам буде добре. Ми не дамо купці бізнесменів аутсорсити наші робочі місця, ми навіть повернемо автомобільну промисловість, яка зникла не через об’єктивні причини, а через те, що держава дозволила аутсорсити ці робочі місця…
Побачимо, бо за протекціоністською риторикою і націоналістичною поведінкою ми не бачимо великої роботи контррозвідки по вичищанню з американських лабораторій іноземних агентів, закриття доступу до інтелектуальної власності… Китайці вже підготувалися до цього. Чи витримає сама американська система?
І наостанок. Дехто почав говорити, що Давос перестав бути економічним форумом і тому згасає. Висловлю крамольну думку – Давос перестав давати смисли оптимізму, перш за все для США, він, формуючи думку про збереження світу від загибелі в кліматичній катастрофі і намагаючись повернути економіку обличчям до людей, став занадто ліво-зеленим, і тому для багатьох блокуючим розвиток. І тому центр впливу може зміститися туди, де виконується гаряче майбутнє – з відсутністю страху 30 мільярдного населення на Землі, безмежного доступу до ресурсів через наявність технологій і вільного космосу і контрольованого людиною штучного інтелекту. Це мабуть не Європа. Поки що на цю роль претендують США і Китай.
Переглянути відео:
