З 2007 р. Інститут суспільних досліджень (ІСД) на чолі з Володимиром Панченком став всебічно сприяти археологічному дослідженню і збереженню унікальної пам’ятки козацької доби – Старої Самарі. Це – один з небагатьох археологічних об’єктів, розташованих на території міста Дніпропетровська, котрі відносно добре збереглися і є надзвичайно перспективними для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання.
Як поселення Стара Самарь згадується у письмових джерелах ХVI ст., археологічні знахідки датують поселення ХV століттям. У 1688 р. безпосередньо на Старій Самарі була побудована Богородицька (Новобогородицька) фортеця. З нею були пов’язані діяльність гетьманів Івана Мазепи та Петра Іваненка (Петрика), кошового отамана Петра Гордієнка. Вона стала форпостом у війні України та Росії з Кримським ханством та Османською імперією наприкінці ХVII – на початку ХVIII ст. Стара Самарь відіграла величезну роль в українській колонізації степового порубіжжя й інтеграції степового регіону до єдиного етнокультурного простору України.
Це – найважливіша багатошарова пам’ятка Надпоріжжя, котра стала однією з складових початкового етапу формування міста Катеринослава – Дніпропетровська.
Унікальність Старої Самарі й Новобогородицької фортеці полягає в тому, що це єдине велике поселення козацької доби в Степовій Україні, що дійшло до нашого часу, не зазнавши істотного руйнування, уникнувши поглинання новітніми забудовами. Пам’ятка майже всією своєї площею відкрита для археологічного дослідження, музеєфікації та реконструкції.
27.12.2001 р. постановою Кабінету Міністрів України № 1761 цей об’єкт під єдиною назвою “Новобогородицька фортеця” був визначений як пам’ятка історії національного значення. З 2001 р. почалося його дослідження археологами Дніпропетровського національного університету. Однак через мінімальні фінансові асигнування з боку держави археологічні дослідження проводилися повільними темпами, у той же час активізувалися спроби незаконного привласнення з боку приватних осіб та ведення несанкціонованої господарської діяльності на території пам’ятки.
Надане Інститутом суспільних досліджень всебічне сприяння діяльності Науково-дослідної лабораторії археології Придніпров’я Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара мало своїм результатом археологічне дослідження території пам’ятки площею 1686 кв. м і виявлення більше 10 тис. артефактів. Інститутом суспільних досліджень також було профінансовано видання наукових праць, присвячених висвітленню результатів археологічних досліджень Старої Самарі та Новобогородицької фортеці. Зокрема видано: Каталог старожитностей доби пізнього середньовіччя містечка Самарь та Богородицької фортеці (Дніпропетровськ: В-во ДНУ, 2007. – 107 с.) і Перлини козацького Присамар’я: Містечко Самарь та Богородицька фортеця (Дніпропетровськ: В-во ДНУ, 2008. – 168 с.).
Разом з тим, ІСД ініціював проведення громадських заходів, спрямованих на формування суспільного сприйняття пам’ятки як першорядного об’єкту національної історії. З жовтня 2008 року проводяться фольклорно-етнографічні фестивалі “Самарська Покрова”, під час яких експонуються археологічні знахідки та проводяться тематичні екскурсії.
Питання збереження, наукового дослідження та популяризації історичних знань про цю унікальну пам’ятку, потребують всебічної підтримки з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.
Історична реконструкція Старої Самарі, основана на продовженні археологічних досліджень і відтворенні за рекомендаціями археологів, істориків та етнографів її зовнішнього вигляду, об’єктивно сприятиме підвищенню туристичного статусу Дніпропетровська та популяризації його історико-культурної спадщини.
