Фуфайка і вишиванка

Фуфайка і вишиванка

29 березня директор Музею Івана Гончара, що у Києві, Петро Гончар відкрив тимчасову виставку в рамках проекту «Етнографічні небилиці», де було представлено український одяг ХХ століття. Заходиш, а експонати — фуфайки, чи куфайки, — так і в транскрипції англійською написано: «fufayka (kufayka)». Музейники десь знайшли оце добро 30-річної і більше давності, яке навіть запах зберігає — запах солярки, перегною і такого іншого. Куфайки різні: є латані, є і модні (такі коротенькі), і зібрані вони з усіх областей України.

У музеї також є постійно діюча виставка «Український одяг ХІХ сторіччя», на якій можна побачити вишиванки, запаски. Не знаю, чи носили вишиванки на роботу в ХІХ сторіччі, а от фуфайку в ХХ носили в селі цілий день, і вдома теж. Але повернімося до виставки. Так на ній цікаво: обійдеш зал по колу, скрізь куфайки висять, а в середині — оті вишиванки, на купу накидані. «Наче концтабір Дахау», —  вирвалось у когось. І правда, схоже: навкруги вертухаї (охоронці) стоять, а всередині — місиво з людей.

І підпис під однією куфайкою на стенді: «Коли купували її у однієї старої, то запитали, чи не лишилося якихось старих вишиванок. Ні, каже, все попалила». От так. А куфайку береже.

Мільярдер Джим Роджерс: «Українцям не треба сподіватися на справедливість і реприватизацію»

Мільярдер Джим Роджерс: «Українцям не треба сподіватися на справедливість і реприватизацію»

Джим Роджерс-молодший — американський інвестор, мільярдер і автор книг. Народився 19 жовтня 1942 року в США, зараз проживає в Сінгапурі. Почав заробляти перші гроші у 5 років, збираючи порожні пляшки, що фанати залишали під час бейсбольних матчів. Після закінчення Єльського університету зі ступенем бакалавра історії в 1964 році та здобуття ступеня бакалавра в галузі філософії, політики та економіки в 1966-му в Оксфорді він отримав свою першу роботу на Уолл-стріт, про що сьогодні говорить як про гримасу долі: тоді не надто популярним було працювати на фінансових ринках, значно перспективнішим вважалось влаштуватися в компанію, що виробляла якусь перспективну продукцію.

Україна – на роздоріжжі між Єлисеївським гастрономом та Єлисейським договором

Україна – на роздоріжжі між Єлисеївським гастрономом та Єлисейським договором

22 січня 2013 року на дипломатичному прийомі в Мистецькому Арсеналі в Києві, який організовували разом німецьке і французьке посольства, на перший погляд не було чогось епохального — промови послів, класний виступ вокального гурту «ManSound», німецьке пиво і французьке вино, опозиціонери і деякі представники влади в одному залі з дипломатичними усмішками на обличчях.

Але були і незвичні деталі: під час вступної промови німецький посол говорив французькою, а французький — німецькою. Причому це була хороша вимова, як на українське вухо, то без акценту. У кількох політиків, що стояли поруч зі мною, вирвалось наступне: «Якби на українсько-російському прийомі Путін почав розмовляти українською, а Янукович у відповідь — російською, оце був би фурор». Послу Німеччини трошки за 58 років, а послу Франції — 60. Але вони обидва згадували день підписання Єлисейської угоди, поділившись позитивними враженнями від того пам’ятного дня.

Економічні розділи програм парламентських політичних партій: декларації і реальність. (ВІДЕО)

Економічні розділи програм парламентських політичних партій: декларації і реальність. (ВІДЕО)

14 березня у прес-центрі «Укрінформ» відбулась дискусія на тему «Економічні розділи програм парламентських політичних партій: декларації і реальність»

Концепція економічного розвитку України. Книга 1

Концепція економічного розвитку України. Книга 1

Дана книга започатковує серію видань «Завдання майбутнього», присвячену питанням розробки та впровадження Стратегічного пакету розвитку України. Представлена праця актуалізує тему створення та подальшого впровадження національної стратегії, замовниками якої стають практики — фахівці відповідних галузей та сфер. Основна увага книги сфокусована на темі концепції економічної стратегії України, яка, на думку колективу авторів, має стати рушійною силою для розвитку стратегії в різних сферах життя держави.

Володимир Панченко. Українці дуже модерні. (ВІДЕО)

Володимир Панченко. Українці дуже модерні. (ВІДЕО)

Володимир Панченко бере участь у програмі «НЕБОСХИЛ» де розглядається концепція економічного розвитку України.

Лівість правих і правість лівих

Лівість правих і правість лівих

У нашому суспільстві ще з радянських часів існує стереотип, що в політиці є чіткій розподіл на правих та лівих. Причому така хибна думка панує в головах не тільки звичайних громадян, але й багатьох політичних діячів, політтехнологів і політологів. Існує багато причин відносити той чи інший рух або політичну силу до правих або лівих, але в цій статті хотілося б поговорити про поділ стосовно економічних поглядів.

Ідеологія сучасного українського націоналізму: економічний аспект

Ідеологія сучасного українського націоналізму: економічний аспект

У монографії на основі широкого кола джерел проаналізовано легалізацію націоналістичних організацій в Україні на початку 1990-х років, з’ясовано погляди представників націоналістичного руху на роль держави в економічному житті, вивчено дискусії з економічної проблематики в націоналістичній думці 1990 — початку 2000-х років, досліджено погляди сучасних українських націоналістів на розвиток промисловості, сільського господарства та фінансової системи. Автор робить порівняння економічних програм сучасних націоналістичних організацій з економічною платформою ОУН 1920-50-х років.
Книга розрахована на фахових істориків та всіх, хто цікавиться економічною історією України.

Концепція комплексної стратегії економічного розвитку України

Концепція комплексної стратегії економічного розвитку України

Доповідь Володимира Панченка (кандидата історичних наук, Президента Клубу «КОЛО», екс-директора департаменту Міністерства економіки України) «Концепція комплексної стратегії економічного розвитку України» в секції «Економіка і підприємництво» міжнародної конференції...

Країна, якою керують свині

Країна, якою керують свині

Жили-були на фермі тварини, і був у них господар — п’яниця. Він керував фермою дуже погано, тваринам було холодно взимку. А ще господар продавав продукти ферми: молоко, яйця, сир, нічого не залишаючи тваринам, тож вони голодували. А звірі були добрі і простодушні — і Ослик, і Кінь, і Собака-вівчарка. Нарешті тварини вигнали господаря, почали керувати фермою самі і зажили щасливим життям. На них нападали вороги, але звірі відбивали їхні атаки, хоча Собака-вівчарка загинула в одному з боїв. А ще тварини дуже багато працювали.