За рівнем економічного розвитку Україна знаходиться на рівні Бангладеш десятилітньої давності. Про це заявив президент Інституту суспільних досліджень Володимир Панченко. «Сьогодні прогнозований рівень ВВП на 2015 рік становить 78 млрд доларів. У перерахунку на душу...
14 березня у прес-центрі «Укрінформ» відбулась дискусія на тему «Економічні розділи програм парламентських політичних партій: декларації і реальність»
У нашому суспільстві ще з радянських часів існує стереотип, що в політиці є чіткій розподіл на правих та лівих. Причому така хибна думка панує в головах не тільки звичайних громадян, але й багатьох політичних діячів, політтехнологів і політологів. Існує багато причин відносити той чи інший рух або політичну силу до правих або лівих, але в цій статті хотілося б поговорити про поділ стосовно економічних поглядів.
У монографії на основі широкого кола джерел проаналізовано легалізацію націоналістичних організацій в Україні на початку 1990-х років, з’ясовано погляди представників націоналістичного руху на роль держави в економічному житті, вивчено дискусії з економічної проблематики в націоналістичній думці 1990 — початку 2000-х років, досліджено погляди сучасних українських націоналістів на розвиток промисловості, сільського господарства та фінансової системи. Автор робить порівняння економічних програм сучасних націоналістичних організацій з економічною платформою ОУН 1920-50-х років.
Книга розрахована на фахових істориків та всіх, хто цікавиться економічною історією України.
Стаття присвячена відновленню діяльності Організації українських націоналістів на території України після багаторічного перебування в еміграції. Проаналізовано процеси легалізації та включення ОУН в політичне життя незалежної держави, організаційне оформлення та основні напрямки суспільно-політичної активності.
Політичне ток-шоу «Доміно» — у прямому ефірі ведучий Роман Шостак і троє його гостей в ігровій, майже побутовій формі, під стукіт справжнього доміно говорять про вкрай важливі речі — політику та соціальну тематику.
У наш час багато говорять про так звану партикуляризацію знань — коли більшість кваліфікованих фахівців знаються лише на якійсь одній вузькій сфері діяльності й навіть не намагаються цікавитися ще чимось. Часто це стосується книжок, літератури загалом. Утім, є люди, які з різним успіхом не підкоряються таким тенденціям. Наприклад, Володимир Панченко — громадський діяч, журналіст, директор департаменту інвестиційної та інноваційної політики Міністерства економіки України, а ще — автор книжки для дітей «Незвичайне літо», книжок про здорове харчування «Фаст-фуд, великий і жахливий», «Українське національне харчування: минуле і майбутнє» і дослідження «Формування економічної платформи українського націоналістичного руху в 1920–1950-х роках». Планує також написати філософський детектив.
Чи пересяде новий президент на «Таврію»? Питання не злорадне і не політичне, а суто економічне. Сприяння власному виробництву в Україні могло б бути реальним, якби владна еліта публічно продемонструвала своє прагнення відродити промисловість. Про тотальну деіндустріалізацію України вже почали говорити не лише академіки на конференціях та чиновники у міністерствах, але й бізнесмени у кав’ярнях і менеджери у «курилках». Втрата рівня індустріального виробництва призводить до того, що багато кваліфікованих управлінців і інженерів на вітчизняних підприємствах вже за крок від безробіття, а країна стоїть на порозі втрати чергового після 1990-х років мільйона молодих і талановитих емігрантів. Вони вже пакують валізи і замовляють квитки до Америки і Канади, де їх радо готуються прийняти, полегшуючи можливості відкриття робочих віз.
Однією із основних цілей історичної науки є комплексне висвітлення подій минулого та здійснення аналізу їх впливу на сьогодення. Проте не менш важливим, поряд із розглядом конкретних фактів, є ознайомлення та дослідження таких невидимих, на перший погляд, речей як суспільно-політична думка, світоглядні принципи, соціально-економічні погляди в певних колах, які безпосередньо впливали на хід історичних подій. Висвітлення їх дозволяє побачити ту ситуацію, в яких відбувались конкретні факти та зрозуміти їх причинно-наслідковий зв’язок.
Однією із цікавих особливостей історичної науки є її багатогранність: все що відбулося в минулому являє собою пласт досвіду поколінь. Кожна галузь ставить характерні питання, виходячи із загальних концептуальних завдань. Авторові даної статті став цікавим розгляд історичного джерела під кутом зору економічної науки. Власне, поєднання історичної та економічної наук є достатньо специфічним: перша є наукою гуманітарною, друга — точною. Але як підказує досвід, такий симбіоз є дуже важливим, адже він здатен впливати на сучасність.