Панченко Володимир Григорович

«Експедиція XXI» — подорож і команда

Ви тримаєте в руках газету «Експедиція XXI». Вона — продовження газети «Фотокур’єр», яка виходить з 2002 року. Редакторський колектив починав роботу над виданням, яке висвітлювало життя у світі фотографії. Ми, розповідаючи про фотомистецтво і фототехніку, бачили світ у вигляді яскравих картин. Поступово наш світогляд змінювався. У газеті почали з′являтися матеріали, не пов′язані з фотографією. Світ навколо нас настільки різноманітний і цікавий, складний і суперечливий, що обмежуватися фототематикою стало просто неможливо. Парадоксально, але факт: література, історія, живопис, театр, економіка – все це в газеті про фотографію не здавалося нашому читачу дивним і безглуздим.

Поворотним моментом, з якого повністю змінився зміст газети, став, напевно, наш сумісний проект із талановитим дніпропетровським письменником (а зараз, на жаль, німецьким емігрантом) Олександром Хургіним і відомим дніпропетровським фотохудожником Олексієм Шпаком. Це була виставка фотографій з підписами. Самі тексти не придумувалися спеціально, а були вибрані з творів О. Хургіна. «Картинка з підписом» — так охрестили і відвідувачі виставки, і ми самі даний вид фотомистецтва. На щастя або на жаль, але поступово «підписи» відтіснили «картинку» і в нашій газеті. Може, це й було початком переродження «Фотокур’єра» в «Експедицію XXI».

Хоча говорити про те, що ми відійшли від візуалізації того, про що пишемо, не можна. Але все частіше картина явища, про яке ми хочемо розповісти читачу, стає внутрішньою і виявляється тільки у вигляді статті. При цьому газета залишається барвистою і досить ілюстрованою. Можливо, через п’ять років ми знову віддамо перевагу зображенню. Або, скучаючи за фотографією, почнемо робити «Нью Фотокур’єр» як друге видання. А поки, у дійсності, прагнемо зробити так, щоб читачу було не тільки приємно взяти видання в руки, але й цікаво читати. А найголовніше – наш зайнятий роботою адресат повинен отримувати безумовно цінну та важливу інформацію, яку в інших виданнях він не одержить.

Які наші ідеологічні переваги?

Постійні читачі напевно помітили, що в нашій газеті часто виявляється те, що ми самі назвали «дніпроцентризм». Хочу донести до читача, що це значить у нашому трактуванні. Ми дуже любимо місто, в якому живемо, і прагнемо більше розповісти про нього і його людей, в який би період історії вони не жили. Адже Дніпропетровськ — це центр України, її серце, в якому сходяться західна і східна, північна і південна частини. У різні періоди історії прагнули стати головним містом країни Київ і Чернігів, Чигирин і Харків. Сказати, що наше місто зіграло важливу роль в історії України — це дещо примітивно, хоча це так і є насправді. Тут колись був центр козацтва, тут виникла і розвинулася металургія, тут знаходиться відомий світу ракетами «Сатана» аерокосмічний завод «Південмаш». Звідси родом багато відомих політиків. Але те, що ми вважаємо наше місто центром української душі, — це щось нове в тому хорі голосів, в якому «кожен кулик своє болото хвалить», що лунають із наших місць. У нас і справді змішалася суміш із галицької гордості за своє минуле і донецької зосередженості на справжньому. Ми, дніпропетровчани, чомусь абсолютно реалістично відчуваємо волелюбну козацьку кров у своїх жилах, яка говорить нам, що свобода — вище за гроші. І при цьому наполегливо трудимося, щоб ці ж самі гроші заробляти.

У нашої газети немає політичних переваг у чистому вигляді. До якого «-ізму» ми належимо, зараз неможливо сказати, тому що всі слова і терміни часто мають абсолютно протилежний істинному сенс. Саме тому ми намагаємося аналізувати і роз’яснювати що є що — для того, щоб кожен наш читач міг зрозуміти хто він і звідки він. Для цього ми надаємо на сторінках нашої газети поле для публікацій матеріалів, що висловлюють різні погляди.

«Експедиція XXI» створюється групою однодумців. Сучасне розуміння видавничого органу часто вихолощене і в умовах інформаційної ери. Багато газет або журналів сприймають себе як інструмент, що існує тільки для передачі інформації. Сьогодні просто транслювати чужі думки — теж газета. Але це буде не цікаво, і це не буде нашою газетою. Для кожного номера ми створюємо авторську продукцію.

Пригадайте історію XVIII-XIX століть. У цей час з’явилася безліч друкарських видань, які стали прообразом суспільно-політичної журналістики. Це альманахи Миколи Карамзіна і радикальна публіцистика Олександра Радищева, «Колокол» (з 1857 р.) Олександра Герцена, «Современник» (з 1854 р.), «Русское слово» (з 1860 р.), «Киевская старина» (1882-1906) і «Киевский телеграф» (1859-1876), для якого писали Павло Чубинський і Володимир Антонович.

Редакційна колегія цих журналів була єдиним колективом друзів. Вони викривали, показували недоліки тодішнього життя або розкривали перед читачами невідомі сторони світу, ділилися своїми думками та ідеями. Саме вони живили інтелігенцію, учили її небайдуже ставитися до життя країни, її історії. Хто і як скористався цією силою у ХХ столітті — інше питання, але в середині ХIХ століття це були одночасно і джерела, і приймачі духовної енергії суспільства.

Ми також прагнемо, щоб наші матеріали «будили» читачів, давали їжу для роздумів і не залишали їх байдужими до землі, на якій ми живемо. Ми прагнемо популяризувати незвичайні версії різних подій. При цьому сподіваємося, що наші матеріали будуть цікаві і для молоді, і для людей зрілого віку.

Отже, газета — не тільки видання, але і група однодумців. Адже ЕКСПЕДИЦІЯ (з лат. expeditio — приведення в порядок, похід) — не тільки поїздка, похід групи осіб, загону з яким-небудь спеціальним (науковим, військовим) завданням, але і група учасників такого заходу.

У нашій команді мандрівників люди різних професій: історики Іван Єлінов, Володимир Мороз, Олег Репан, Ігор Кочергін, Олександр Харлан, Лариса Жеребцова; краєзнавці Микола Чабан, Галина Семенча; координатор групи компанії «ПАН ТУРИСТ» Валерій Балюра; співробітники агентства «Арт-Вертеп» на чолі з Тимофієм Хомяком; маститий журналіст Ігор Суховой, и зовсім юні Наїна Леводворська, Катерина Гультяєва, Анастасія Абакуменко та багато інших. Під час подорожі приєднуються нові учасники. Хтось залишає команду, назавжди або на деякий час поселяючись на заселених і на незаселених землях.

«Експедиція ХХI» — це не просто красива назва, для нас це реальний «похід із спеціальним завданням». Результатом виконаного завдання може бути відкриття для себе і для читача того, що раніше було невідомо або незрозуміло. Ми споряджаємо експедицію в минуле і потрапляємо в різні епохи та місцевості. Наша «Експедиція» кличе читача в подорожі історичними місцями, розповідає про видатних людей, які жили колись на території нашої країни. Але наша газета — не краєзнавче видання. Ми багато пишемо і про наших сучасників. Ми не хочемо, щоб нас вважали заучками-інтелектуалами. Ми хочемо, щоб не тільки «розумні очкарики», але й енергійні спортивні бізнесмени вважали нас своїми, незважаючи на деяку перевантаженість нашої статі наукою. У газеті все частіше з’являються статті про економіку та політику. Але перевага на користь наукового освітлення історії зберігатиметься. Зрештою ми, як і ви, дорогі читачі, розуміємо, що політика — річ і відразлива, і похідна. Її якість залежить від першопричини — розміру нашої душі. А душа для свого росту повинна отримувати якісну поживу.

Отже вперед, «Експедиція XXI»!

Володимир Панченко

Схожі публікації

Нічний клуб

Мене повинні були познайомити з VIP-особою, яка на моє питання могла виділити 5 хвилин часу....

Доза без передозу?

Признаюся чесно, я — дослідник. І коли пишу про геополітику, і коли про історію...

Хотят ли русские?..

Если Россию посещаешь раз в два года, отчетливо замечаешь, как быстро она меняется. Я...

Обезьяны-дуры

Жили-были обезьяны — умные фиолетовые (среди обезьян есть более умные) и менее умные, иногда...

Інститут суспільних досліджень

Інститут суспільних до­слід­жень (м. Дні­про­пет­ровськ) — ско­ро­че­но ІСД — гро­мадсь­ка ор­га­ні­за­ція, са­мос­тій­на на­уко­во-дос­лід­на та про­світ­ниць­ка...

Право свободы?

В нашей повседневной жизни мы часто сталкиваемся с такими, казалось бы, известными понятиями как...

Каину дай раскаянье

В одном из предыдущих номеров я попытался рассмотреть психологические особенности такого распространенного явления, как...

Проститутки — лучшие жены?

Наверное многие слышали версию, что женщины легкого поведения становятся прекрасными домохозяйками, мамами и любящими...

Правители-лебеди

В мире существует множество повествований о различных народах, их великих правителях, неприступных замках и...

Лобовая атака на власть

Научить кого-либо чему-либо я не смогу из-за ограниченного объема публикации, моя цель — убедить средний...

Учиться ждать?

Что произошло, то произошло. Выборы закончились и показали, какая идеологическая установка дает возможность занять...

Карл Маркс играл на гуслях…

В 1954 году главный архитектор города Сортавала решил засадить центральную площадь города деревьями — так оригинальнее —...

Позвони маме

Сколько бы лет тебе ни было, рядом с мамой ты всегда чувствуешь себя маленьким...

Чёрный квадрат

Мой сокурсник по техникуму еще на первом курсе в свои 15 лет понимал, что такое...

Залишити коментар

Залишити відповідь

Your email address will not be published.




Top